СКАПУВАТИ

ска́пувати кро́в’ю. Дуже піклуватися про кого-небудь; переживати за когось, побиватися за кимсь. Боявся наш батько панського хліба. Не так уже за себе, — за нас, за дітей, кров’ю скапував (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) ска́пувати сві́чкою. Худнути, марніти від переживань, хвороби. — Ти вже й сам бачиш, як я знемогла в силі й з кожним днем ніби скапую свічкою (П. Козланюк). немо́в сві́чка ска́пує. А той, хто дружби зрікся безоглядно І задивився на багатство власне, Над своїм “скарбом” ниє безпорадно,— Немов та свічка скапує і гасне (М. Ю. Тарновський).