СИНІЙ

(і) за си́нім мо́рем, нар.-поет. 1. У далеких краях; дуже далеко. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко). і за мо́рем. (Галочка:) Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Де завгодно; скрізь. Вона така, що й за синім морем правду шукатиме (З газети). за си́нє мо́ре. — Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький).

си́ній птах; си́ня пти́ця чого. Символ щастя, ідеалу; те, що втілює для кого-небудь найзаповітніші мрії, прагнення. — Вам не здається,— обізвалася сусідка,— що тепер море як синій птах щастя (М. Коцюбинський); — Ти надто близько, щоб мені насниться, Ти надто поруч, щоб в мій сон прийти. І нашого кохання синя птиця Збентежено співає з висоти (В. Малишко); На літературних ловах, в полюванні за синьою птицею істини, перед судом історії і читача, Остап Вишня лишився невмирущим (З газети).

си́ня панчо́ха, зневажл. Перев. незаміжня жінка, позбавлена жіночності, чарівності і цілком віддана виробничим і под. інтересам, певній діяльності тощо. Не любить Ліночка “синіх панчіх”, хоч і самій, між нами кажучи, трьох десятків доходить (Я. Мамонтов).