СИЛЬНИЙ

заклю́чний (заверша́льний, си́льний і т. ін.) ако́рд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно закінчується що-небудь. Хутко завоювавши прохід до нирки, він вправно “вивихнув” її в рану. Це був заключний акорд операції (Олесь Донченко); Завершальним акордом .. став у Києві концерт симфонічного оркестру Софійської державної філармонії, що відбувся в Палаці культури “Україна” (З газети); Сильним акордом звучить тут вислів “не бідкаюсь”, де дієслово має спільний корінь з попередніми іменниками, але заперечує будь-яку розчуленість і непевність (Культура сл.).

ма́ти ру́ку, перев. де. Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т. ін. (перев. впливової, знаної людини). (Дід:) Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий); В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко); Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко); Але прикинув (Варчук), що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). — Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар). ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка). ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він (князь) підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім “случаю” (випадку) свою руку (І. Франко).

си́льна (міцна́) рука́. Хто-небудь впливовий. — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (О. Гончар).

си́льна стать, збірн. жарт. Чоловіки. Не обійдені увагою (на Київській ювелірній фабриці) і представники сильної статі. Вони будуть вдячні нам за набори запонок з філігранню, широкі золоті обручки (З газети).

си́льна сторона́ чия, кого, у кого. Цінна, корисна якість, властивість кого-, чого-небудь, якою дорожать, яку цінують. Сильною стороною його доповіді виявилося те, що він оперував конкретними фактами (З усн. мови). си́льні сто́рони. Граф Лев Толстой .. був виразником поглядів і настроїв російського селянства в пореформену епоху .. з усіма сильними і слабкими сторонами цих поглядів (М. Рильський).

си́льні сві́ту (цього́), книжн. Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон.). Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко); Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний); Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко); Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд).