СИДІТИ

ду́мка гвіздко́м (коло́м) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь весь час думає про щось. Гвіздком стирчала там (у голові) одна думка ..— як мога швидше вирватися від сеї причепи (Панас Мирний); Якщо щастя нема ні на землі, ані на небі, то треба ж все-таки якось знайти, де воно є... Думка ця гвіздком сиділа в голові філософа (П. Тичина).

на голка́х сиді́ти. Нервувати, нетерпеливитися, переживати за що-небудь. Він пише, а я поряд на голках сиджу. Що ж це воно за доїння без теплої води? (З газети).

на то́му сиді́ти. Займатися саме тим, а не іншим або добре знатися на чомусь. — Саме так, звідти, — киває неголений.— Цікаво, як ви здогадалися? — На тому сидимо,— вдоволено каже господар кабінету.— Отже, завітали до нас аж із самого Кавказу? (З журналу).

оди́н на о́дному сидя́ть (сиди́ть), жарт. Багато когось, чогось; дуже тісно, густо. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото говорять, один на одному сидять (З журналу).

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).

си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний); (Горпина:) Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький); — Їй одна доля: у наймах. Думаєш — возьме (візьме) хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський); — І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк).

сиді́ти (засіда́ти) / засі́сти у па́м’яті у кого, в чиїй і без додатка. Не забуватися, запам’ятовуватися. Весь час не йде, сидить у пам’яті, той виступ на зборах, де йому так гаряче аплодували (З газети); Останні сумні події надовго засіли в його пам’яті і не дають спокою (З газети).

сиді́ти боля́чкою на се́рці у кого і без додатка. Невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь. Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати,— болячкою на серці сиділа (Панас Мирний).

сиді́ти в душі́ у кого. Невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь. — Чи ви знаєте оте гаспидське подружжя, Якова й Катерину, що в душі воно в мене сидить? (О. Стороженко).

сиді́ти в за́пічку (на печі́). 1. Жити безтурботно. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти в теплому запічку за старими головами (П. Куліш). 2. Не втручатися ні в які справи, перебувати осторонь чого-небудь. Таку сказав (Латин) річ старшинам: — Мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть (їсти) і пить (І. Котляревський).

сиді́ти в крові́ у кого, кому. Бути притаманним кому-небудь від народження, становити невід’ємну особливість характеру, вдачі і т. ін. Хома .. виклика́в симпатію до себе своїм гумором .. що, здається, вже сидів йому в крові (О. Гончар).

сиді́ти в печінка́х кому. Набридати, ставати неприємним, нестерпним. — Ти піди он краще та подивись, що твоя доня робить на винограднику!.. — Отой виродок у печінках мені сидить (М. Коцюбинський); Та найбільше матері сиділи в печінках дрова. Як тільки починалася зима — мусила з вільшаника на плечах хмиз носити (Ю. Збанацький); Товариш усміхнувся: — Тебе дивує записка?.. От ти ще понюхаєш дискусію. В печінках мені сидить оця дискусія (М. Хвильовий); Ярина лячно глянула на Олексу. — В печінках сидять різні податки,— єритувався (обурювався) він,— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу! Я мушу якось тікати від податків, від набору (М. Лазорський).

сиді́ти, (і) не ри́патися. 1. Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Хто забрався, .. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка). 2. Не втручатися в що-небудь, бути бездіяльним. О, вона бачить його наскрізь, всі його думки і бажання, то нехай він сидить, не рипається (М. Коцюбинський); — Сидіти — не рипатись і краще працювати (М. Стельмах). і не ри́патися і не сми́катися. Оце .. божевільне бажання: все і вся поставити “у фронт!” Підлеглі мають знати своє місце в посадовій обоймі — і не рипатися, і не смикатися (З газети).

сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка). 2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан). 3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в). Дотримуватися одночасно протилежних, несумісних поглядів, думок і т. ін. на що-небудь. Хіба немає таких і зараз.., які прагнуть такої різносторонності і вважають, що найзручніше сидіти на двох стільцях? (І. Карпенко-Карий).

сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі). Перебувати під загрозою небезпеки, катастрофи і т. ін. — Шкури! Кругом продажні шкури. Сидять на пороховому погребі й задоволені (Ю. Збанацький).

сиді́ти на своє́му мі́сці. Відповідати знаннями, покликанням тощо тій справі, якою зайнятий. Він був обізнаним у своїй справі, знав усе достеменно. Про таких кажуть — сидить на своєму місці (З газети).

сиді́ти на сухо́му. Потрапляти в несприятливе, скрутне становище. Про рибу — то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що найвезучіший рибалка сидить на сухому (З газети).

сиді́ти на телефо́ні. Чекати на які-небудь повідомлення або передавати і приймати які-небудь відомості, не відходячи від телефону. Вона цілий день сиділа на телефоні, маючи надію на те, що хтось подзвонить і запросить її на цю вечірку (З газети).

сиді́ти на тро́ні (на престо́лі). Царювати, правити, бути монархом. В 30-х роках ХVІІІ ст., коли на царському престолі сиділа Анна Іванівна, фактична влада була в руках німецької партії (Видатні вітч. географи..).

сиді́ти на чемода́нах. 1. Зібравши і склавши в дорогу речі, чекати від’їзду. Вони готувалися до евакуації і сиділи на чемоданах (З газети). 2. Вважати тимчасовим місце своєї роботи, проживання і т. ін. А в нашому районі секретар чомусь присланий. .. Тут треба корінь пустити, а не сидіти на чемоданах (І. Цюпа).

сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).

сиді́ти на ши́ї (на пле́ча́х) у кого, чиїй (чиїх) і без додатка. Бути під чиєюсь опікою, на чиєму-небудь утриманні, матеріально обтяжуючи когось. Батько хотів спекатися його (Тимка) чимшвидше з дому, вирядити геть з хати, щоб він не сидів на шиї (Григорій Тютюнник); Мусить же вона думати про себе, про своє майбутнє! Уже й війні, видно, кінець. Не сидіти ж їй на батьковій шиї (М. Олійник).

сиді́ти по хутора́х, рідко. Жити обмеженими інтересами, мати вузький світогляд. Але ж якби ж то знаття! А то думаєш собі: “Свій чоловік, українець… Треба піддержувати національну справу. Годі сидіти по хуторах...” (В. Винниченко).

сиді́ти ти́хо (тихе́нько). Нічим себе не виявляти, намагатися бути непомітним. Якісь дивні відносини були у властей з опришками. Наче умовилися: коли ви будете сидіти тихо, то й ми будемо сидіти тихо (Г. Хоткевич); Резидент замислився.— Невже січова старшина дозволяє козакам бешкетувати на землях чужої держави? — спитав він заклопотано.— О ні! Я знаю, кошові, скільки їх було, все давали накази січовикам сидіти тихо по паланках. Але вони не слухають,— всміхнувся гетьман (М. Лазорський); Прикинеш дурною головонькою, то виходить, що тепер таке врем’ячко (час), що сиди тихенько (Григорій Тютюнник).

сиді́ти че́рез горо́д. Бути сусідами. Він (дяк Базьо) не був їм ані сват ані брат, лишень сидів з ними через город. Баба Дмитриха все носила йому обідати і вечеряти (М. Старицький).

(холо́дна) жа́ба сиди́ть під се́рцем у кого. Кого-небудь охоплює передчуття чогось поганого, неприємного. — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем... (В. Собко).