СИВИЙ

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. зі сл. дожи́ти. До старості. Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах); Згодом.. гра (курчат) була полишена самим курочкам, що не зрадили їй аж до сивого волосу (О. Ольжич); Дожив (Андрій) до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні... (М. Коцюбинський); — Обіцяєш прийти з грішми, обіцяю і я виглядати тебе аж до сивого волосся,— вона навіть взяла його за руку... бо я теж люблю тебе,— додала тихо (М. Лазорський); Свавольні діти... З них до сивини один дожив (М. Рильський).

до си́вої коси́. До старості. — Я ждатиму Йвана хоч до сивої коси (Леся Українка). до сідо́ї коси́. — Тепер ти (Марусе) людей цураєшся, а там стануть і тебе люди цуратись, і досидишся до сідої коси (Г. Квітка-Основ’яненко).

си́ва борода́, жарт. Мудра, з великим життєвим досвідом людина. Сиві бороди з села переказали нам давню легенду (І. Волошин).