СЕРДЕНЬКО

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце). 1. з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров); Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня); (Мар’яна:) Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко). вийма́ти се́рденько. (Мавка:) Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка). 2. кому, з кого. Жорстоко, бездушно знущатися з кого-небудь або убивати когось. Не раз його (Стадницького) шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу зі своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилися жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах). 3. Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т. ін.; мучити. А в Антона була ще більша криза — боржники

носи́ти в (на) се́рці кого, що. Завжди зберігати в пам’яті когось, щось. Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський); Треба тілько (тільки) її (правду) мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний). носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому (своєму) (Леся Українка).

ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Тесленко); — Князь Домінік, певно, занудив світом без молодої компанії (І. Нечуй-Левицький); Засумував же тяжко наш Осауленко після сього, занудив світом несказанно (П. Куліш). нуди́ти серде́ньком. — Чого вночі блудиш і серденьком нудиш? (П. Куліш). 2. по кому, за ким, без кого—чого і без додатка. Перебувати в стані тривоги, неспокою, втомлюватися від журби, туги за ким-, чим-небудь, без когось, чогось. (Чумак:) Зірко моя, серце моє. Я ж по тобі світом нуджу (С. Руданський); (Маруся:) Ох, Микито,.. Нудиш світом за Одаркою, а вона й дивитись не хоче на тебе!.. (М. Кропивницький); — Та й він мене так само любив та й отак світом нудив без мене. А ти цього не знаєш (Л. Мартович); Не співає чорно

прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що. Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу); Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гомоном її (пісні), А серцем .. Прийміть і полюбіть її (І. Франко); Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра). щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка).

припа́сти / припада́ти до се́рця (до душі́) кому. 1. Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..); Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський); Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (Василь Шевчук); — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети); А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..). 2. Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т. ін.). Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п’єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні “Віють вітри” та “Ой не ходи, Грицю” (

розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь став нещасним, зазнав краху, невдачі в чому-небудь. Розбилось серце, знемилів світ. Зів’яв навіки надії цвіт. Пречиста Мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша). розби́лося се́рде́нько. Щастя ж коли їй судилось, Хай їй в покір не стає, Що через неї розбилось Серденько щире моє (І. Манжура). розби́те се́рце. Так молодіж наша: зрости не успіє Та по-молодецьки на світі пожити, Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський).

се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис); Серце болить, коли глянеш, як воно (зерно) гине все, перестоює (В. Кучер); — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? (В. Винниченко); Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський); — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана .. Я змучивсь .. у мене душа зболіла (М. Коцюбинський). се́рденько боли́ть. Місяць в хмари закотився, Та й стало темненько. Чого ж Петро зажурився, І болить серденько (П. Гулак-Артемовський).

се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. “Господи! Де ж се вона ділася!..” Ниє-омліває материне серце (Панас Мирний); Бридко йому було на душі, серце нило… Та — нічого, казав собі, все минеться, вляжеться (Є. Гуцало); — Думати? Се ти думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок); Коли їхали через знайоме місто.., серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник); — Мамочко, на ось краплі свої випий,— підійшла з чашечкою в руках Настя. — Може, тобі краще стане,— а в самої болем нила душа (І. Цюпа). се́рденько млі́є. Моє серденько мліє, Мліє (П. Чубинський); Як хороше, як весело На білім світі жить! .. Чого ж у мене серденько І мліє і болить! (Л. Глібов).

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам .. дає.., нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник). се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський).

суши́ти / ви́сушити се́рце. 1. чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. — Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?.. (П. Гулак-Артемовський); Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця!.. (М. Коцюбинський); Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійсненних зачать висушило матернє (материнське) серце! (О. Довженко). суши́ти се́рде́нько. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Леся Українка). 2. Уболівати, переживати за ким-небудь. Вона глянула в повиті сумом Оленчині очі і сказала: — Не треба так побиватися… сушити серце (А. Хижняк).

схова́ти у се́рці кого, що. Глибоко затаїти, приховати якісь почуття до кого-небудь, думки. Чом ти мене у серці не сховаєш? Чом поглядом навік не затримаєш? (Леся Українка). схова́ти на се́рденьку. Чи ти між тієї пишноти Розкішних осяяних заль (залів) До рідного краю й голоти сховаєш на серденьку жаль (М. Старицький).