СВІТИТИСЯ

(аж) ре́бра сві́тяться в кого. 1. Хто-небудь дуже худий. При батькові і при матері є що їсти й пити, а ребра в дитини світяться проти сонця (З газети). аж ре́бра зна́ти на кому. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знати, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собаки (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. худи́й. Дуже, у великій мірі. Худий, аж ребра світяться (М. Номис). 3. зі сл. го́лий. Абсолютно, зовсім. Голий, аж ребра світяться (Укр.. присл..).

аж сві́титься, зі сл. дурни́й. Надзвичайно, дуже. — І дурний же ти, Іване, ох дурний, аж світишся,— став він (староста) перед Щасним у позу (Ю. Збанацький).

о́чі (так і) сві́тяться у кого, чиї. Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т. ін. Вона (Параска) підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний).