СВІНУТИ

свіну́ти (свіркону́ти) очи́ма. Раптово глянути на кого-небудь, виявляючи поглядом якісь почуття (радість, гнів і т. ін.). Вона повела плечима, .. гордо свінула очима (С. Васильченко); Тільки свірконула (жінка) очима і замість зерняти розкусила лушпанину. І зо зла її виплюнула (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) світ свіну́в кому. Хто-небудь відразу здогадався про щось. Їй зразу як світ свінув — це ж вона і є, та золота грамота! (С. Васильченко).