Фразеологічний словник української мови
САДИТИ

саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці .. Іванця.. на стіл саджають ..— Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло (П. Куліш).

сади́ти закаблу́ками. Завзято, із запалом танцювати. Садить Ванька закаблуками (Остап Вишня).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети); — Незручно йому (командиру корабля) такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити (Д. Ткач); Йому (Тихонюку) відразу здалось, що цей випадок посадить на мілину всю добру славу Кленівської школи (Ю. Збанацький).

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) (на) во́ду кого. Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Поодинці він (слідчий) садовив їх (революціонерів) на хліб та на воду (С. Чорнобривець); Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).

сади́ти чорта́ми. Лаятися, згадуючи чорта. Садила (Маланка) чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій (М. Коцюбинський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: САДИТИ


матиме такий вигляд: Що таке САДИТИ