РУШИТИ

а́ні руш. 1. Неможливо примусити кого-небудь вийти зі стану нерухомості. (Лев:) Той клятий Водяник!.. Я, наловивши риби, .. хотів на той бік передатися — а він вчепився цупко лапою за днище, та й ані руш! (Леся Українка); — Дорогою він (пес) витинав мені різні фортелі. Коли переходив трамвайну лінію, ліг на рейки і ані руш (Переклад С. Масляка). 2. Не можна примусити кого-небудь щось зробити; стояти на своєму. Різдво із хати, а старости в хату, та нічого з того не вийшло. Затялась дівка і ані руш (М. Коцюбинський). 3. Зовсім, нітрохи. (Пан Пшестшельський:) Ну, Оришко, а як же там твій чоловік? Здоров? (Оришка:) Ніби здоров і їсти хоче, а на ноги не зведеться ані руш (І. Франко); Жабі мовчки тримала вудку і все знизувала плечима. Врешті .. промовила: — Люсю, а чому ж у мене й досі ані руш не клює? (Олесь Досвітній).

з мі́сця не ру́шити. Перебувати в стані нерухомості, оціпеніння. Очі витріщив (Кажан), з місця не рушить і так жалібно до дячка звернувся: — Що ти наробив, Нечипоре? Було б же зарання сховатись куди-небудь (М. Хвильовий).

зру́шити (ру́шити) з ме́ртвої то́чки. Почати розглядатися, розв’язуватися, виконуватися. Денисович був радий, що справа, нарешті, зрушила з мертвої точки (М. Білкун); (Харчук:) Я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (В. Кучер).

і ву́сом не ру́шити. Ніяк не реагувати; не звертати уваги на кого-, що-небудь. Почнеться яка бесіда, а Марина .. зажартує, то дівки сміються, а парубок і вусом не рушить (Н. Кобринська).

лід ру́шив. З’явилися перші досягнення, наслідки в якійсь справі; подолано якусь перешкоду. Лід рушив, знайомість зав’язалася (М. Коцюбинський).