Фразеологічний словник української мови
РУЧАТИСЯ

руча́тися (ручи́тися) голово́ю за кого—що і без додатка. Гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь—комусь. — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця (Мирослав Ірчан); — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський (В. Кучер).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РУЧАТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке РУЧАТИСЯ