РУКАВ

зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко, проводжаючи гостей (А. Крижанівський); Хочеш добра своєму народові — не плач, не заламуй рук, а засукай рукава і ставай до тієї роботи, на яку здатен (З газети).

спусти́вши рука́ва (рукави́). 1. зі сл. працюва́ти. Без охоти, без старання. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Ю. Збанацький). 2. зі сл. жи́ти. Безтурботно, нічого не роблячи. До кого ж ласкава ся доля лукава, Такий живе, як сир в маслі, спустивши рукава (Пісні та романси..).

як (мов, ні́би і т. ін.) із рукава́. 1. зі сл. си́пати, си́патися і под. Дуже багато, у великій кількості. Обід був веселий, гомінкий. Кирило сипав як із рукава: про “бариню”, .. про порошки для апетиту (С. Васильченко); Був якось день, коли мов з рукава .. морем летіли і летіли журавлі (М. Рильський). 2. Дуже великий, густий (про дощ, сніг). Сніг мов з рукава (Укр.. присл..).