РУБЧИК

до рубця́, зі сл. змо́кнути, промо́кнути і под. Дуже сильно, повністю. Якщо ж дощ захопив нас у степу, то, промоклі до рубця, ми в такий день маєм право гнати худобу додому раніше (О. Гончар). до ру́бчика. Шукач вільного абсолюту, обкислий під зливою до рубчика, він все ж нічим від себе не відштовхує (О. Гончар).