Фразеологічний словник української мови
РОЗЧИСТИТИ

розчи́стити під горі́х кого. Дуже вилаяти, розкритикувати кого-небудь. Він говорив відразу по двох телефонах, з кимсь лаявся, комусь дорікав і дивився на Василя з викликом, готовий щомиті спалахнути і розчистити інжерена під горіх (П. Загребельний).

розчи́стити шлях (путь) кому. Створити сприятливі умови для успіху кого-небудь. Хабарів давати він не збирається,— за це судять, він зуміє інакше розчистити путь своїй медалістці, закутий в лати своїх заслуг, тараном піде вперед, залучить на підмогу впливові свої знайомства (О. Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗЧИСТИТИ


матиме такий вигляд: Що таке РОЗЧИСТИТИ