РОЗТІКАТИСЯ

розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Дрозд); І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс); Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п’єси? (Ю. Збанацький); Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла).

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями). Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. (Юда:) Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура).