Фразеологічний словник української мови
РОЗСУД

на ро́зсуд чий. Згідно з рішенням, позицією, думкою кого-небудь. Це вже, як на його, Яреми Дуги, розсуд, то кричуща безгосподарність (І. Сочивець); — Терміново треба хлопцям доручити розповсюдження (листівок). Одну наклеїти на майдані. Одну — на твій розсуд (Ю. Яновський); Він тримався самовпевнено, все робив на свій розсуд і терпіти не міг ніякої критики (В. Минко); Переслідуючи здобич у норах, собаки керуються не командами мисливця, а діють на власний розсуд (З журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗСУД


матиме такий вигляд: Що таке РОЗСУД