Фразеологічний словник української мови
РОЗКУСИТИ

розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. (С-д:) А може й справді перекусим: Твердий оріх (горіх) ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗКУСИТИ


матиме такий вигляд: Що таке РОЗКУСИТИ