РОЗКВАСИТИ

розква́сити гу́би. 1. Розплакатися. — О, синочку мій! — аж руки бабуся ламає.— Ну, чого розквасила губи? — обзивається чернець з прихожої.— Молиться йди (А. Тесленко); Маруся ж розквасила губи, і з очей їй покотилися на червоні щоки великі, як дощові краплини, сльози (Л. Юхвід). 2. Задаватися, чванитися. (Маруся:) Розквасить губи (Одарка) та й дума, що ось-то яка я красуня!.. Хороша, як курка задрипана! (М. Кропивницький).