РОЗІМКНУТИ

розмика́ти / розімкну́ти уста́. Говорити, розмовляти. — Де шукати (скарб)? — Та козак німував.— Чи, може, де в печері? Запорожець уст не розмикав (О. Ільченко); — У себе в кімнаті своїй обидві співають — нема вгаву, а в бесіді .. уста не вміють розімкнути, німіють (Марко Вовчок); Почувала (Гаїнка), що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста (Б. Грінченко).