Фразеологічний словник української мови
РОЗДИРАТИ

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) (на шматки́ (по шматка́х)), перев. чиє (чию), кому і без додатка. Глибоко засмучувати, хвилювати, бентежити. Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема .. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Т. Шевченко); Степці той спів роздирав душу, навіював щось болісне, тугу наганяв на неї (Ю. Бедзик); Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (М. Стельмах).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗДИРАТИ


матиме такий вигляд: Що таке РОЗДИРАТИ