Фразеологічний словник української мови
РОЗГУБЛЕНИЙ

розгу́блювати / розгуби́ти слова́. Втрачати здатність говорити; забувати про те, що хотілося сказати. — А чого ж ти тут, біля хвіртки? — до решти розгублює (Роман) ті слова, якими не раз думалось зустріти дівчину (М. Стельмах). розгу́блені слова́. Зараз її тривожили скороминущі образи, летючий спогад, розгублені, невимовлені слова (О. Донченко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗГУБЛЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке РОЗГУБЛЕНИЙ