РОЗГІН

з розго́ну. 1. На повній швидкості. Вовк лежав і чигав. Теля надбігло та з розгону скочило на вовка (М. Коцюбинський); Здається, за якийсь кілометр дорога скінчиться, ось-ось машини з розгону налетять одна за одною на скелю і розсиплються вщент (О. Гончар); Матруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті. Пес за ним. Матруньо спотикнувся й впав, а пес із розгону перескочив його (Л. Мартович). 2. Щосили. Він почоломкався з Климом, високо піднявши долоню і плеснувши нею з розгону по Климовій долоні (І. Нечуй-Левицький); — Ой мамочко! — ожила Христина, метнулась до скрині, з розгону підвела важке віко, перегнулася, вихопила з прискринка тоненький разочок намиста (М. Стельмах). 3. зі сл. зупини́тися. Раптово, різко. Спинилися (два хлопчики) з розгону на горі (М. Бажан); Мар’ян уже наближався до лісу .. Перед ним з розгону зупинилися сани (М. Стельмах).

з усьо́го ма́ху. 1. зі сл. уда́рити, наткну́тися і т. ін. Дуже сильно, щосили. Василь.., розпалившись, з усього маху ударив сестру (Панас Мирний); Макар ухопив з комина дощечку, що Титарчиха коле на тріски, і ляснув зо всього маху Піхтіра ззаду (С. Васильченко). з усьо́го ма́ху-розго́ну. Раптом з усього маху-розгону Паршецький наткнувся на кам’яну стіну. Набив ґулю і спинився (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже швидко. Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (М. Стельмах).

у розго́ні (у розго́нах). Посланий, відряджений куди-небудь. Жаль, що ви не застали “Волги”, розмальованої акуратними шашечками: таксі — в розгоні! (М. Зарудний); Батько зараз забіг на хвилинку додому і справді єсть, а не гасає в своїх вічних розгонах (О. Гончар).