РОЗВОДИТИ

розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход (пароплав) з вуглем (вугіллям) (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла). 2. нак. сп. Уживається як спонукання до якоїсь дії. Жан пробасив раптом: — Ну, міноносце, розведи пару (М. Коцюбинський); (Сашко:) Ну, розводь пари, ось тобі дзвінок (свиснув), ось свисток, а ось (показує на хвіртку) зелена вулиця (М. Зарудний).

розво́дити / розвести́ розво́ди з ким. Бути надто несміливим, делікатним, не виявляти належної рішучості, наполегливості в чому-небудь. — Ну як так можна! — казала я товаришці,— і чого ти розводи розводиш з тим попом? Яке він має право видавати тобі твої заслужені гроші по п’ятаку.. 1 2 (Леся Українка).

розво́дити / розвести́ рука́ми. 1. Виражати здивування, захоплення, розгубленість і т. ін. І досі ще Федір Іполитович руками розводить, пригадуючи, чим же, зрештою, заполонило те замурзане створіння переповненого самоповагою хірурга (Ю. Шовкопляс); Іноді ми ніби забуваємо, що в людей є й особисті .. інтереси, які не завжди збігаються з громадськими. А потім лише руками розводимо: звідки конфлікт, через що зчинилася буча? (З газети); (Писар:) От тільки статистика мені в печінках сидить — та нічого, не ударим в грязь лицем: таку статистику підведем, що тільки руками становий розведе (І.Карпенко-Карий); Побачивши Марусю, один з бородатих розвів руками й голосно сказав: — Ай да дівчина! (Грицько Григоренко). 2. Виявляти свою неспроможність щось зробити, у чомусь розібратися і т. ін. Одного разу десь загубилася теличка Любка.. Де шукати? Спитала (Оляна) одного пастуха, другого. Всі розводять руками: — Не бачили, не знаємо… (І. Ш

розво́дити / розвести́ сентиме́нти. Виявляти надмірну чутливість, делікатність; церемонитися з ким-небудь. — Ось вона сидить тут і думає про нас. Не розводьте драм і сентиментів (Ю. Яновський); Він справді знав, як Підіпригорі допоміг Нечуйвітер, і не раз насміхався над ним: “Найшов з ким сантименти (сентименти) розводити!” (М. Стельмах).

розво́дити / розвести́ шу́ри-му́ри з ким і без додатка, жарт. Фліртувати з ким-небудь. (Фенька) Вони (бузанівські міністри) об’явили його (Андрія Дудку) народним президентом! А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); — Багато ти своєму недоліткові дозволяєш! Любовні шури-мури в ефірі розводить! Засмічувати ефір нікому не дозволимо (О. Гончар).

розво́дити антимо́нії (антимо́нію), несхв. Займатися пустою балаканиною, непотрібним пишномовством. Виступи робітників були короткими. Аматорам поговорити просто не давали розводити антимоній (Ю. Шовкопляс); — Не думати, а діяти треба, товаришу сержант! Діяти відповідно до вимог статутів, не розводити антимонію (М. Ю. Тарновський); — Батьку! Та що ми з ним антимонію розводимо? — колихнувся натовп (О. Гончар).

розво́дити боби́ (на боба́х), несхв. Вести зайві, непотрібні розмови. (Хведір:) Іван!.. Што (що) нам тут боби розводити? (Панас Мирний); (Рябина:) Ех, буду я з тобою тут на бобах розводити.., ваша читальня розв’язана та й годі! (І. Франко).

розво́дити диплома́тію. Діяти обережно, приховувати свої справжні наміри. (Мотря:) Піду-таки до них додому та у старої Заморенчихи розпитаю. І справді, чого ж тут дипломатію розводити? (З. Мороз).

розво́дити / розвести́ демаго́гію. Тонко, цілеспрямовано грати на почуттях людей. — А демагогію тут розводити тобі теж не слід,— уже гостріше відказав моторний (Іван Ле).

розво́дити / розвести́ тео́рію (філосо́фію), ірон.У своїх розмовах, міркуваннях бути дуже далеким від реальності; мудрувати. — Хто ж буде їсти варить, наколи (коли) жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина? Ха-ха-ха! Чи же се не чиста дурниця розводити такі теорії (Н. Кобринська).

розво́дити (розсипа́ти) / розвести́ (розси́пати) кисли́ці. Скаржитись, плакати, піддаватися відчаю. — У твої роки я на заводі працював по десять годин. А ти? Не розводь кислиці! — Віктор тер очі, схлипував (П. Автомонов); — Яка ж у тебе любов, коли ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розсипав, тільки дістав одкоша! (О. Ільченко). ква́сити кисли́ці. — На кригу? — жахається Миколка.— Еге ж — Не треба, Володимире,— кривиться Миколка й забуває, що він молодець.— О, ти ще зараз почни квасити кислиці,— набурмосився старшенький на меньшенького і рвучко відвернувся від нього (М. Стельмах).

розво́дити хи́мині ку́ри, зневажл. Говорити про що-небудь пусте, не варте уваги. — Ти мені, Бреус, не кажи,— вигукнув тоненьким голоском Тягнирядно — ..Йому правду кажуть, а він химині кури розводить (С. Добровольський).

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде); — Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов). 2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм (жінкам) хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони (художники) молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Во

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато (непривітно) оглядає торбешника (М. Стельмах); — Чуєте, як шумить буря народного повстання? Ми тут баляси точимо, а там в цей час, може, ллється кров наших братів і сестер! (Я. Мамонтов); — Чого ж мовчиш, бабо? — Нема мені про що з тобою бали розводити (М. Стельмах). 2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне. Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії (В. Кучер); Частина вільних козаків видивлялась на польський табір і точила баляси, від яких схоплювався то тут, то там регіт (П. Панч). підпуска́ти ля́си. Добре ж, коли парубок не розсердиться, та ще удруге стане ляси підпускати, так ще не зовсім біда (Г. Квітка-Основ’янен