РОЗВИДНІТИСЯ

розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому. Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М. Коцюбинський); Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом. Розвиднілося трохи і Веризі в голові (П. Панч); Так от, щоб нам хоч трохи розвиднилось в очах, земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).