РОЗБІГАТИСЯ

о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка. 1. Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах .. Очі розбігаються, дивлячись! (Панас Мирний); У юнаків розбігаються очі… Ще не прочитано й третини об’яв (оголошень) московських інститутів та технікумів, а вони вже губляться від розбіжності бажань… (П. Панч); — Ходім зі мною до бібліотеки. Глянеш на ті полиці — очі розбігаються (С. Журахович); Марія окинула зал. Очі розбігались, і тільки згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Тут (на ярмарку) раз у раз надбігають жваві та веселі дівчата, вже гроші у них у руці наготовлені платить крамарю, та очі розбіглись — що його в бога купити (Марко Вовчок); — У нас аж очі розбіглися. Он віз чумацький справжній... А он карета