РОБИТИ

виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (І. Франко).

від (з) ні́чого роби́ти. Через бездіяльність, маючи вільний час. Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Хоткевич); Перебирали (актори) від нічого робити в пам’яті днів минулих анекдоти, спочатку напівголосно, потім, забувшись, голосніше (О. Полторацький); Од нічого робити швейцарка куняє в просидженому старому кріслі (М. Колесников).

ні́чого роби́ти. Треба примиритися з тим, що є. Прибіг знов прикажчик. — Ставайте на косовицю за плату! — Не хочемо за гроші. З копи давай!.. Нічого німцям робити, прийшлося віддати з копи (Панас Мирний); Купці підводять Січкариху до дверей, вона мац рукою до клямки, а кругом ворушиться одна вовна, ворушиться, сопе і регоче. Перелякалася баба, та нічого робити (М. Стельмах). нема́ що роби́ти. Прикро мені дуже, що прийдеться нидіти по тих клініках,— се варто пекла! — але вже нема що робити (Леся Українка).

прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль. Порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища. (Майстер:) Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка).

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський).

роби́ти / зроби́ти ви́гляд. Удавати що-небудь, прикидатися. У халаті голубому дамочка сиділа: То загляне у газету, То поп’є із фляги. Робить вигляд, що на Петю не зверта уваги (С. Олійник); Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра (Ю. Яновський); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Ю. Смолич).

роби́ти / зроби́ти з му́хи слона́ (вола́, бугая́). Дуже перебільшувати що-небудь, надавати великого значення чомусь незначному. (Граф:) Я не дивуюся нічому, бо вспів (встиг) переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-Карий.); — І раджу тобі… візьми на всяк випадок зброю.— Ой, Єгоре, ти з мухи слона робиш! Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало (А. Шиян); — Навіщо ці збори, Борисе? — тихо спитав Данилюк. —Я не бачу потреби робити з мухи вола (Р. Іваничук); Поступово буря в ньому вщухла, і він остаточно вирішив, що Ріта зробила з мухи слона (Ю. Збанацький); Вони б усюди брехні рознесли, Зробили б бугая із мухи… (Л. Глібов).

роби́ти / зроби́ти пого́ду. Вирішально впливати на що-небудь, бути визначальним. Вдалі вирішення, найкращі проробки, навіть окремі машини одного конструктора нині погоди в авіації не роблять (З журналу); І хоч не перевелися ще.. прогульники, все-таки не вони роблять погоду (З газети); — Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (М. Стельмах).

роби́ти / зроби́ти своє́ (ді́ло). Виконувати те, що належить, що потрібно, необхідно. Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); // Діяти відповідно. Зусилля наших шістьох рук, щира робота Тайах і наша, горілка в роті й шлункові — зробили своє діло. Незнайомий остаточно прокинувся (Ю. Яновський).

роби́ти / зроби́ти траге́дію з чого. Уявляти собі щось надто важким і безнадійним; безпідставно драматизувати щось. Десятки тисяч наших дівчат воюють, і не тільки в медсанбатах, а й на передовій, і не роблять з того трагедії (Л. Первомайський).

роби́ти / зроби́ти честь. 1. чому. Бути чиєю-небудь прикрасою, гордістю. Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (І. Нечуй-Левицький); У нашому інституті вторік (торік) одкрили картинну галерею.. Навіть не підозрювали, яке багатство там лежить. Такі твори зроблять честь і столичному музеєві (Є. Гуцало). 2. кому. Позитивно характеризувати кого-небудь. — Такий погляд на виховання дітей робить вам честь,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Надзвичайна сумлінність у творчій роботі, напрочуд велика працьовитість, довіра до режисера робили честь талановитому російському акторові Бєлову (О. Довженко). 3. кому, чому. Виявляти повагу, пошану до кого-, чого-небудь. Уважав себе (співак) за найрозумнішого патріота.. Для того (тому), думав, що робить велику честь зборам своєю особою (Л. Мартович); Тепер же я маю тільки подякувати за честь, яку зр

роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній (недо́брій) грі. За зовнішнім спокоєм, веселістю приховувати тривогу, незадоволення, неприємності, прикрощі і т. ін. Не вішати носи, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі,— на таке здатний не всякий (Ю. Шовкопляс). роби́ти до́брі мі́ни. Усі (в сім’ї) намагались робити добрі міни, а кожен про себе думав: чи доведеться ще зійтись усім хоч раз у житті? (В. Гжицький).

роби́ти з губи́ (з пи́ска) халя́ву. Не виконувати своєї обіцянки; обдурювати; перебільшувати. — Коли хтось робить із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка мій завше гавкає… (О. Ільченко); — Не годиться халяву з губи робити (М. Номис); — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться. Кажу наймай (Гафійку), каятимешся потім.— Е, я такого не люблю. Нащо робити з писка халяву? (М. Коцюбинський).

роби́ти / зроби́ти ду́рника (ду́рня) з кого. Ставити кого-небудь у ненормальне, смішне становище. Редактор пізнав жіночку, котра містифікувала його на полі, і розсердився. — І вам не совісно? Жарти жартами, а навіщо з людей дурників робити? (О. Бердник); — Що ти глузуєш? Що ти з мене дурника робиш? (З усн. мови).

роби́ти з се́бе ду́рня (ду́рника). Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Не робіть із себе дурня, Йойно! Адже при вас учора Нута возив кип’ячку (нафту) — свою, не вашу. Ще якраз під парканом одна бочка трісла. Ви самі бачили, самі сміялися! (І. Франко).

роби́ти на́голос на чому. Зосереджувати увагу на чому-небудь, виділяти щось як головне серед інших, другорядних ознак; надавати перевагу чомусь. Отже, навчання з шести років.. на цьому етапі розвитку дитини не варто робити наголос на формуванні суто спеціальних вмінь і навичок, таких як, наприклад, читання, писання, рахунок (лічба) (З журналу). на́голос (акце́нт) роби́ться. Акцент почав робитися на підвищенні ефективності природоохоронних заходів, виборі найбільш економічних варіантів розв’язання екологічних проблем (Вісник НАН).

роби́ти па́ртію, заст. Одружуватися або виходити заміж. Молодша (Фесенківна) саме.. робила блискучу партію — і в той момент старий Фесенко вмер, лишивши маєток (М. Грушевський).

роби́ти ски́дку кому і без додатка. Ставитися до кого-небудь поблажливо, з меншою вимогливістю. Молодому працівникові, очевидно, можна робити якусь скидку на його недосвідченість, виховувати старанність і сумлінність (З журналу).

роби́ти ста́вку на ко́го—що. Покладати великі надії на кого-небудь; розраховувати на щось. Дорош вирішив не йти ні на прохання, ні на приниження, а вибрав інше: сидіти і терпеливо чекати, що буде далі; тобто, він робив усю ставку на витримку (Григорій Тютюнник); Чимало тренерів роблять ставку на чужих, кимось підготовлених гравців. А добре б кожному мати своїх доморослих! (З газети).

роби́ти сце́ну кому. Сваритися з ким-небудь, висловлювати своє незадоволення. Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський).