Фразеологічний словник української мови
РІЧКА

ли́тися / поли́тися рі́чкою (річка́ми, ріко́ю і т. ін.), зі сл. горі́лка, вино́ і т. ін. Затрачатися, використовуватися і т. ін. у великій кількості. Весілля було пишне та бучне..; горілка річкою лилася… (Панас Мирний); Забахкали затички, полилось рікою дороге вино (І. Нечуй-Левицький); // зі сл. хліб, зерно і т. ін. Надходити у великій кількості. І полився рікою хліб на станцію (В. Минко).

сльо́зи течу́ть річка́ми у кого і без додатка. Хтось невтішно плаче. — Сльози текли річками з-під її рук і сипались дощем на білу сорочку, на намисто, на керсет (І. Нечуй-Левицький).

щу́ку ки́нути у рі́чку. Замість покарання створити для кого-, чого-небудь кращі умови, ніж були. Зараз повсюди створюється безліч комісій, підкомісій, комітетів тощо. Отже, так проводиться боротьба з економічним розвалом. Щуку кинули у річку! (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РІЧКА


матиме такий вигляд: Що таке РІЧКА