РІК

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку). Ставати немолодим; старіти. Чоловік виходив з літ (З усн. мови); // безос., кому, заст. Хто-небудь стає старим. Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис).

літа́ (ро́ки́) вихо́дять / ви́йшли кому і без додатка. Хтось досягає певного віку (про повноліття, зрілість тощо). — Я б тебе, каже, і сватав, коли б ти не крива.. Так і крає мені серце.. А тут літа виходять (Ганна Барвінок); А літа, хто ж їх відає, чи вони вийшли, чи вони не вийшли? Про те піп знає (Леся Українка); — Їй, певно, й роки не вийшли? — Почекаю. І чекав її .. восени збирались побратися (М. Стельмах).

у рока́х. Немолодий. Так ось у цій пущі, далеко від людського житла, оселився якийсь чоловік — на невисокому пагорбі, на краю Сірчаного Мочара, на невеличкій галявині під древнім дубом. Це був чоловік у роках. Їв він усяку лісову поживу, рибу, яку ловив у болоті (Легенди..).