РІГ

(аж) о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам. 1. Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т. ін.; дуже важко комусь. — Цей як візьме (заміж), то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар); Тягар на його (Івана) хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко); (Бабич:) Ґарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко). 2. Комусь стає погано, неприємно і т. ін. від чогось. Від свіжого хріну аж очі з лоба лізли (З усн. мови). аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська). о́чі з ло́ба ро́гом ви́лізуть. — Міцненька (горілка)? — Така міцна, що, думав, очі з лоба рогом вилізуть. — І

(аж) о́чі ро́гом кому і без додатка. У когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий вигляд. — Хіба цей “Мручко” не сидів того року у сватовій хаті? Бігме, сидів. І людей не лякався... Такого плів, аж йому очі рогом (Ю. Яновський); — А трохи перегодя наливає знов. І очі рогом: пий! (Ю. Мушкетик). о́чі драко́ном. Товариш Жучок очі драконом: — ..І вам не соромно? (М. Хвильовий).

(аж) о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м’ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький); Очі їй полізли рогом від здивування: “Куди ти, молодице? Що ти надумала?” (О. Гончар); В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький). й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд); // Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Як глянув на неї (дівчину) дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко); Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня). 2. Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Дерево ломиться, все, що йде-їде

бра́ти / взя́ти бика́ за ро́ги. Починати діяти з головного, енергійно, рішуче. Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар); Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський). хапа́ти бика́ за ро́ги. — Дивно,— подумав (Форст) про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко).

бра́ти / взя́ти (схопи́ти) за ро́ги кого. Діяти рішуче, настирливо вимагаючи чого-небудь від когось. — Я, князю, ледь-ледь пишу, недавно лише навчився…— почав було викручуватися, та князь схопив його за роги: — Знаю, що ти великий книжник, що ти сидів два роки в хаті у Бориславича й читав літописи,— всміхнувся (Василь Шевчук).

виставля́ти / ви́ставити ро́ги. Зустрічати кого-небудь з відвертою неприязню, вороже. (Мелешко:) А квартира то вже й зовсім не та — одразу роги виставила. Тут чиїсь чужі речі (І. Кочерга).

вкрути́ти (скрути́ти, утну́ти) ро́ги (хвоста́) кому. Присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій. — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (В. Кучер); — Та постривайте, постривайте, пани кармазини, — гукнув один товстопикий синьокаптанник, — швидко ми вам хвоста вкрутимо! Не довго гордуватимете нами! (П. Куліш); Вкрутив гетьман хвоста цьому Терновому. А то вже такий став, що куди тобі! І на Москву їздив, і коло Капусти крутився, і на Дон посилали (Н. Рибак); А Омелькові роги скрутимо (В. Речмедін); І в Ліщинівці був (прикажчик), і в Глибоку Долину за десять верст мотався, але і там “вкрутили хвоста” (А. Головко); — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? — проходячи поблизу, насмішкувато кинув якийсь чаплинський гольтіпака.— Хочуть і вам хвоста утнути, га? (О. Гончар). вкру́чено хвоста́. Очевидно, Фреєві було вкручено хвоста за його великодушність, проявлену шістнадцять днів тому (І.

воло́ві ши́ю (ро́ги) скру́тить. Надзвичайно сильний, дужий. Рахнівський сотник Діденко — козарлюга, волові шию скрутить, нежонатий (Я. Качура).

з-за (із-за) ро́гу. Нишком, крадучись, таємно. Чоловік .. стріляв з-за рогу, підло, по-злодійському (Л. Смілянський); Відкрито не виходять, із-за рогу б’ють, і це ж тільки початок, ..а скільки їх ще буде, скільки ще куль із-за рогу просвистить, поки все ввійде в береги і життя потече, як широка течія Дніпрова (О. Гончар).

зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого. Примусити бути сумирним, слухняним, покірним.— А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян); (Бобочка:) Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко).

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив (Левчину), гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба бул

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов).

мішко́м з-за ро́гу вда́рено (вда́рили) кого. Хто-небудь дурнуватий, недоумкуватий, з великими дивацтвами. Його (Джмелика) випускали, і він, ще не переступивши поріг міліції, знову заїдався з ким-небудь. Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його “мішком з-за рогу вдарено”, і перестали звертати на нього увагу (Григорій Тютюнник).

мо́же воло́ві (волу́) ро́ги скрути́ти, фам. Дужий, сильний і т. ін. (про людину). Наталка глянула на свої худі, тоненькі руки і зітхнула. Справді, їй не рівнятися з дужою і відчайдушною Параскою, що може волові роги скрутити (С. Добровольський).

наставля́ти / наста́вити ро́ги кому. 1. Зраджувати свого чоловіка. — Янечку, ти — золото,— захоплювався пан Бжельський.— Спритний, як чорт, і рахубний, як краківський лихвар. Певно, твоя мама наставляла роги померлому Адаму Свєнцицькому з якимось Шмульком чи то Янкелем (З. Тулуб); Хто вона? Примхлива донька якогось солідного таточка? А може, з тих, що вискакують заміж за стареньких академіків, а потім наставляють їм роги? (М. Зарудний). 2. Стати коханцем чиєїсь дружини. (Харько:) Невже ви хочете, щоб я радий був до послуги чоловікові, котрий хоче мені роги наставить? (М. Кропивницький).

облама́ти / обла́мувати ро́ги кому, зневажл. Примусити кого-небудь підкоритися; приборкати, здолати когось. — І доки ми будемо панський гніт і наругу терпіти? — Прийде час, Харитоненкові роги обламаємо! — твердить Сильвестр (К. Гордієнко); Оксюта дивився, як околицею села віддаляється Кирик. .. Але краще з ним не стикатись, тут не вгадаєш, хто кому роги обламає (Є. Гуцало); — Ти занадто самовпевнений, козаче,.. Але ми й не таким роги обламували (В. Малик); І не таким роги обламували, та на цей раз, здається, нічого не вийде (З газети).

показа́ти / рідко пока́зувати (свої́) зу́би (ро́ги, па́зурі). Виявити свою злостиву вдачу, свій характер, злі наміри і т. ін. — Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний); Тепер (після пожежі) настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький); Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний! .. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазурі (Ю. Збанацький).

показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. Терентій сердито сплюнув .. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь).

полі́зти до чо́рта на ро́ги. Перебороти будь-які перешкоди, труднощі і т. ін. для досягнення своєї мети. Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр.. присл..); Так любив (Кирило) молодиць та удовиць, що не побоявся б полізти й до чорта на роги (Є. Гуцало).

прите́рти / притира́ти ро́ги кому. Зробити когось покірним, примусити підкорятися комусь; приборкати. Вже ми їм (хлопам) притремо роги! (І. Франко); — От ми тут трохи і притрем їм (сусідам) роги (Л. Костенко).

ро́гом полі́зти. Збільшитися, посилитися. Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз (С. Васильченко).

скрути́ти ро́ги само́му чо́ртові (чо́рту). Подолати, подужати будь-кого, будь-що. Нехай вона скаже лиш одне слово, і він буде щасливий, і завтра скрутить роги самому чортові (П. Автомонов); — З усього видно: люди стоящі… Такі самому чорту, як раз плюнути, роги скрутять (І. Головченко та О. Мусієнко).

(там (туди́, зві́дти і т. ін.),) де ко́зам ро́ги пра́влять. Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко. Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ’яненко); Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (З газети); — Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла… .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ’яненко); — Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький); — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах); (Гужій:) Здоров, Романе! Відкіля це з’явився? (Лановий:) Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов). там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з таким

у чо́рта на рога́х (на за́пічку), грубо. Дуже далеко, у далекому або небезпечному місці. — Тридцять чотири члени у ТОЗі — це тридцять чотири поля. Одне — там, друге — там, а третє — у чорта на рогах. Поки з одного на друге переберешся, уже й сонце на прузі (І. Дімаров); Діставши нове призначення, високу посаду десь там, у чорта на запічку, він їде перебирати її, як звичайний обов’язок (І. Багряний).

(як (мов, на́че і т. ін.)) з-за ро́гу (вугла́) (мішко́м) приби́тий. Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень, ідіот, .. пришелепкуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам’ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); (Коваль:) Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?.. (М. Кропивницький); // З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк). на́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч).

як (мов, ні́би і т. ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн. У великій кількості, щедро, рясно. — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон, за кожен снаряд мушу кланятись (О. Гончар); Розгорнувши блокнот, Зоня шпурнула цифрами, як з рога достатку (Ірина Вільде); Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широке розіп’яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (М. Рильський).