Фразеологічний словник української мови
РИБКА

лови́ти ри́бку в чому, ірон. Мати користь, вигоду з чого-небудь; наживатися. У військовому складі на Погоржельці за вироком військового суду було повішено шість кицьок.. Уявляю собі, як лукаво посміхалися тоді собі у вус усі ті, хто ловив рибку у тому військовому складі (Переклад С. Масляка). лови́ти золоту́ ри́бку. Не в гордій самотності ловила Красникова свою “золоту рибку” (З газети).

лови́ти ри́бу (ри́бку) в каламу́тній (рідше мутні́й) воді́, ірон. Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. (Ярчук:) Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. (Наталя:) Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко); Може статись, що деякі елементи спробують зводити наклеп на чесних колгоспників, ловити рибу в каламутній воді (О. Гуреїв); Експедиторський нахил у Жори виявився неабиякий. Підхід рибальський — хвацько ловив рибку в каламутній воді (О. Ковінька); У каламутній воді рибу ловить, а хоче з води вийти сухим (Є. Гуцало); В мутній воді рибу ловить (Укр.. присл..).

спійма́ти жар-пти́цю (золоту́ ри́бку). Стати везучим, досягти чогось значного. — Вистоїш проти біди, не даси себе придавити, от уже й твоє зверху, а наберешся сили, випростаєшся,— дивись, і спіймаєш свою жар-птицю (Л. Юхвід).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РИБКА


матиме такий вигляд: Що таке РИБКА