РЕШТА

до ре́шти. 1. Дощенту, до кінця, остаточно. Один загін захопив Самійла Лаща в його селі, куди він втік. Козаки вбили його й зруйнували його палац до решти (І. Нечуй-Левицький); Поїхав (Стадницький) відпочивати на чужинські цілющі води та й там вдруге одружився на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (М. Стельмах). 2. Повністю, зовсім. Вже міг би бути лист в відповідь на мій з Цюриха.. Коли не отримаю нічого.., то пропаде до решти той веселий настрій, з яким я їхала до Неаполя (Леся Українка); Одяг Мстислава подерся до решти і замазався скальною олією (Ю. Опільський); Сивий волос почав укидатися. Дотліває душа до решти. А куди ж від себе податися? (Л. Костенко). до ре́штки. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?..— Вже навіть лиштва посіклася до рештки,— тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Стельмах).