РЕВАНШ

бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш. Здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т. ін. — Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він — коли хочете — реванш бере, іде в наступ (Ю. Збанацький); На протязі 20 кілометрів підходили все нові частини до місця бою, де червоні давали реванш синім (М. Трублаїні); Гармаш і сам бачив, що старик, напевне, вирішив узяти реванш за вчорашнє… (О. Донченко); Німецькі генерали погрожували дати Радянській армії під стінами Будапешта… реванш за Сталінград (О. Гончар); // над ким. Здобувати перевагу над ким-небудь. Жадоба знання, яка мала допомогти Бронкові взяти реванш над Філіпчуком, завела хлопця до читальні на Мнихівському передмісті (Ірина Вільде).