РАХУБА

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

не да́ти раху́би кому, чому. Не зарадити кому-, чому-небудь. Жив (сирота) у тітки — не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (А. Головко).

раху́ба б узяла́ кого, що. Уживається для вираження великого незадоволення кимось або з приводу чогось. — Сідайте, підвеземо! — Та я вже якось дійду і пішки. Рахуба б узяла ті автобуси: дві години…— Ну, то сідайте! (П. Панч); Рахуба б тебе узяла з твоїми витівками (З усн. мови).