ПУТНІЙ

не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́ва. 1. Який втратив свою цінність, перестав цікавити кого-небудь, не заслуговує на чию-небудь увагу. Кожен засватаний парубок, кожна дівчина, що подала рушники, втрачали раптом в її очах ціну, не варті були доброго слова (М. Коцюбинський); Не варт він (панич) слова путнього, не варт того, щоб ради його (нього) ми сьогодні, як дурні, цілий день бігали, нишпорили! (Панас Мирний). 2. Дуже поганий, непривабливий. — Там така школа, що просто тьфу! Доброго слова не варта (О. Кониський); — Хіба ж це дім для риболова? Він доброго не вартий слова (С. Караванський); Полонені (фашисти) являли картину, не варту путнього слова (О. Довженко).