ПУД

(не оди́н (до́брий)) пуд со́лі з’ї́сти з ким. Довго жити з ким-небудь, зазнати чималих випробувань у спільних діях, пізнати, вивчити когось і т. ін. Мораль: раніш, як братися за роман, треба з’їсти з сучасними героями ще не один пуд солі (М. Хвильовий); Йому шкода стало старого узбека, з яким він із’їв уже не один пуд солі (С. Голованівський); Хлопець ходив сам не свій. Цього, може, й не помітив би Багрич, але майор Єфимов спостеріг відразу. Він таки з’їв з цими хлоп’ятами добрий пуд солі (Л. Дмитерко); — Буду наново малювати. А для цього, мабуть, доведеться пожити в селі та з’їсти з людьми пуд солі, та зробити чимало етюдів (І. Цюпа).

як (мов, на́че і т. ін.) пуд ваги́ ски́нути (з се́бе). Відчути велике полегшення. Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут).