ПРЯСТИ

на оста́нню пря́сти. Бути близьким до смерті, вмирати. Дивиться (Губрій), аж його дочка поблідла, мов рутонька в’яла: зомліла, мов на останню пряде (Ганна Барвінок); Хто на ліженьку конає, На останню вже пряде, В Бозі й той надію має, До Благого в руці йде (П. Куліш).

пря́сти на тонку́ (на тонке́). 1. Бути тяжко хворим; бути при смерті. Не забув (Клим) про хвору Соломію. Вже ні за що не береться, на тонке пряде (М. Рудь). 2. Ставати непридатним для використання. — У тебе вже кофта на тонку пряде, а у Василя сорочка розлізлася (З журналу).

пря́сти ни́тку. Одноманітно, надокучливо говорити про одне і те ж. — Розв’язували в класі задачку,— вперто пряла свою нитку математичка.— ..Безумовно, вдома ніхто не розв’язав, почали морочитися з нею в класі (Ю. Збанацький).

пря́сти очи́ма. Швидко оглядати кого-, що-небудь або раз у раз поглядати на кого-, що-небудь, швидко переводячи погляд. А інспектор підходить до неї та очима так і пряде по ній (С. Васильченко); Поздоровкався (бандит), правда, а очима на всі боки пряде (Л. Гроха); Помічник став у дверях і швидко пряв очима по вишикуваних шерегах на рівні рук, пильно слідкуючи за тими руками (І. Багряний)

то́нко пря́сти. Робити що-небудь не так, як слід, нерозумно, необдумано. — Тонко ж ти прядеш, голубе, коли на позичені гроші такі коні купуєш (М. Коцюбинський).