ПРОСТУВАТИ

верста́ти доро́гу (шлях, путь). Прямувати, іти куди-небудь. — Куди верстаєте дорогу? — вклонилася до них (чумаків) і Явдоха (О. Ільченко); Йди направо, я наліво шлях верстатиму в тумані (І. Франко); — Буду в руки златоглави, Китайки хапати, .. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Куліш); З полону він німецького ішов.., удень ховався, під покровом ночі верстаючи свою безсонну путь (М. Рильський). простува́ти путь. От уже путь до Тірійського замку простує Купідін І подарунки несе (М. Зеров).