Фразеологічний словник української мови
ПРОСТОТА
свята́ наї́вність (простота́). Надто довірлива, щира, прямодушна і т. ін. людина. — Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (М. Стельмах); — Яка краса! Який вечір! — вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Л. Дмитерко); — О, свята простота! ..Ти й досі, мов дитина, наївний (Ю. Шовкопляс).
свята́ наї́вність (простота́). Надто довірлива, щира, прямодушна і т. ін. людина. — Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (М. Стельмах); — Яка краса! Який вечір! — вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Л. Дмитерко); — О, свята простота! ..Ти й досі, мов дитина, наївний (Ю. Шовкопляс).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРОСТОТА
матиме такий вигляд: Що таке ПРОСТОТА
матиме такий вигляд: ПРОСТОТА
матиме такий вигляд: Що таке ПРОСТОТА