Фразеологічний словник української мови
ПРОСИТИ

ї́сти не про́сить. Що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот. Нехай лежить: воно їсти не просить (М. Номис); Ліда слухала докори .. і відказувала: — Чого викидатиму, коли та макітра ціла? Хай стоїть, їсти не просить. А тільки борщ у горщику смачніший, ніж у каструлі (Є. Гуцало); Всі речі, що (діду Марку) вірно служили, або акуратно на гвіздках розвішані, або складені на полицях. Он і хомут від коня .. приберіг (“Хай висить, їсти не просить”) (А. Дімаров).

ка́ші (ї́сти) про́сить, жарт. Подертий і потребує лагодження (про взуття та одяг). Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (С. Добровольський); І чоботи в мене роти пороззявляли, їсти просять (Г. Квітка-Основ’яненко).

проси́ти руки́ в кого, кого, чиєї. Звертатися до дівчини (жінки) або до її батьків з проханням дати згоду на шлюб. — Приходив Іщенко, колишній жених Саші, докоряв дівчині нестійкістю, освідчувався в любові і просив руки (В. Гжицький); Нарешті вирішив (Гарецький) поїхати до Огієвських освідчитись Любі і просити в батьків її руки (П. Кочура).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОСИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОСИТИ