Фразеологічний словник української мови
ПРОПОВІДЬ
чита́ти / прочита́ти про́повідь (ле́кції, ле́кцію) кому. Повчати кого-небудь. — Ти що ж, на всю ніч найнялась мені проповіді читати (Григорій Тютюнник); — Більше ніякої моральної проповіді я йому не читав. Мій Іван і вирівнявся! (З журналу); — Ви мені, батьку, лекцій не читайте (О. Довженко).
чита́ти / прочита́ти про́повідь (ле́кції, ле́кцію) кому. Повчати кого-небудь. — Ти що ж, на всю ніч найнялась мені проповіді читати (Григорій Тютюнник); — Більше ніякої моральної проповіді я йому не читав. Мій Іван і вирівнявся! (З журналу); — Ви мені, батьку, лекцій не читайте (О. Довженко).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРОПОВІДЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОПОВІДЬ
матиме такий вигляд: ПРОПОВІДЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРОПОВІДЬ