ПРОПЕКТИ

пропіка́ти / пропекти́ до живо́го кого і без додатка. Глибоко вражати, зачіпаи кого-небудь чимсь; дошкуляти кому-небудь (перев. про слова). У мене весь час було таке відчуття, наче мене б’ють по щоках… Що ж тоді казати про юні душі, до рук яких попаде страшний оцей рукопис, коли й мене, смаленого вовка, пропекло до живого! (А. Дімаров).

пропіка́ти / пропекти́ до се́рця. Глибоко вражати, зворушувати і т. ін. Це все було, не може бути й мови!.. І вогких уст сердите надування, І усміх, що до серця пропікав, І досить легкодумне розставання (М. Рильський).

пропіка́ти / пропекти́ очи́ма (по́глядом) кого. Дивитися на кого-небудь гостро, проникливо, з осудом і т. ін. Переді мною Борис Стоян з рудим їжачкуватим чубом.— Ти чому не був на першій парі? — пропікає він мене своїми гострими очима (Ю. Бедзик); Роман спересердя пропік сестру поглядом, чортихнувся (М. Стельмах).