ПРОПАДОМ

бода́й про́падом пішло́. Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення чим-небудь. Чумаки нове вигадали. Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло (В. Кучер).

пропада́ти (пропа́сти) про́падом. Терпіти страшні нестатки; злидні, жити тяжко, нужденно. — Плакала я, плакала, гірко горювала, п’ять літ пропадом пропадала (Грицько Григоренко).

пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т. ін.) про́падом (рідше пра́хом). Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. — Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач); — Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Ох-хо-хох… (Василь Шевчук); ..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський).