ПРОНИЗАТИ

ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т. ін.) (в голові́) у кого, чиїй. Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось. Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле); — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб’є! — блиснула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); І раптом пекельна думка пробігла в голові Марусяка (Г. Хоткевич). ду́мка бли́скавкою мигну́ла в голові́. Думка про волів, про своє добро, ба й про життя власне блискавкою мигнула в голові кожного (М. Коцюбинський). ду́мка прониза́ла го́лови чиї (про всіх або багатьох). Зрозуміли. До них ішов офіцер .. Всі голови пронизала та сама думка (П. Загребельний).

прони́зувати (прошива́ти) / прониза́ти (проши́ти) очи́ма (по́глядом) кого. Суворо, пильно оглядати кого-небудь. — Драстуйте… Спокійно й поважно відповідає Корній, пронизуючи його своїми маленькими очима (В. Винниченко); — Чи не кур’єр — спитала вона (Марфа Галактіонівна), пронизуючи поглядом дальню фігуру, що самотньо сиділа на останньому ряду (М. Хвильовий); Довбуш мовчки прошивав його (Блоху) очима, поки той не опустив своїх (В. Гжицький); Пронизала (Галина) сірими сердитими очима хлопця і пішла не оглядаючись (М. Чабанівський).