Фразеологічний словник української мови
ПРОЛИТИ

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти (крива́вий (соло́ний, сьо́мий і т. ін.)) піт. Виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися. Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є (Укр.. присл..); Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду (П. Грабовський); Вранці вийшли на роботу .. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь); Піт солоний пролива (перекладач) — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова… (О. Ющенко); Груша росте собі.., а на виноградниках людині треба пролити сьомий піт (М. Томчаній); // у що. Вкладати в щось свою працю. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (П. Грабовський).

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи. 1. Плакати. — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький); Довелось на чужині Тілько (тільки) сльози лити (Т. Шевченко); (Анна:) Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка); Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Л. Первомайський); Скільки сліз пролила (мати) потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (О. Гончар). сльо́зи гра́дом ллють з оче́й. Івась зціпив зуби; сльози з очей градом лили, він мовчав (Панас Мирний); // Бідувати, страждати і т. ін. Сиротою жити — сльози лити (Укр.. присл..). ли́ти слі́зки. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють (Укр.. присл..). 2. чиї, які. Завдавати комусь страждань, горя. розлива́ти сльо́зи. Один у неволі скніє, а другий п’є, розливає сльози людські (Панас Мирн

пролива́ти / проли́ти кров. 1. за кого—що і без додатка. Гинути, вмирати або мужньо воювати, боротися, відстоюючи щось, захищаючи кого-, що-небудь. Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою (М. Рильський); Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники. — За що гинули, проливали кров наші смільчаки? (Легенди..); Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров (І. Франко). 2. кого, чию. Вбивати когось, воювати з кимсь. (Жірондист:) Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів (Леся Українка). розлива́ти кров. Ти знов благословиш розливати кров твого народу! Слухай, віддай мені моїх синів… (М. Коцюбинський).

пролива́ти / проли́ти сві́тло на що. Прояснювати, робити щось зрозумілим, умотивованим. Фольклорно-етнографічні записи Гоголя проливають світло на ті перші джерела, з яких письменник черпав натхнення у своїй творчості (І. Волошин); Однак зіставлення окремих символів і елементів обрядовості все-таки проливають світло на основні світогляди і тенденціїї пращурів (З журналу); Вивчення властивостей античастинок та їх взаємодії з речовиною може пролити світло на гіпотези, що висуваються тепер для з’ясування деяких явищ, спостережуваних у всесвіті (З журналу); Тур Хейєрдал зумів пролити світло на питання про першовідкриття американського континенту (З журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОЛИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОЛИТИ