ПРОЙМАТИ

дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін.) / пробра́в (пройня́в, проби́в і т. ін.) кого. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. За кождим (кожним) шелестом дрож його (Спориша) пробирає (І. Франко); Дрож пробив Андрійка. “Заремба не в городі, значить, він може бути і тут! — А якщо він тут, то, певно, задумує щось погане…” (Юліан Опільський). дрож сі́пає. Його (Гвоздяєва) сіпає дрож. По мертвотно пополотнілому обличчю градом котиться піт (Н. Тихий).

моро́зом (дро́жем, дро́жжю) пройма́є / пройняло́ кого. Хто-небудь відчув холод, судомне тремтіння від великого хвилювання, несподіванки, переляку і т. ін. Мене морозом пройняло. Чи знаєш, Галю, що відтоді я не можу чути пісні з сими словами (Леся Українка).

пройма́ти до живця́. Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний).

пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом) кого. Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр.. присл..); Там ангел помсти злий, суворий дух темниці, Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець).

пройма́ти / пройня́ти се́рце (ду́шу). 1. Глибоко зворушувати, розчулювати кого-небудь. Огненне слово його (Т. Шевченка) наскрізь проймало серце (Панас Мирний); Сосна шуміла, шуміла. І здавалося хлопцеві, що то ридає його рідна мати, і плач цей проймав йому серце (С. Воскрекасенко). пройма́ти й ду́шу й се́рце. Мені пані уже як напише лист до мого сина, дак уже теє слово проречисте пройме й душу й серце (Ганна Барвінок). 2. Виклика́ти сильні, перев. неприємні відчуття. Зголоднілі заробітчани запалими очима суворо поглядали на панські сади, городи. Мстиве почуття проймало душу (К. Гордієнко); Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (М. Бажан).

пройма́ти сльозо́ю кого. Глибоко вражати, розчулювати кого-небудь, доводячи до плачу. — Проповіді так говорить (батюшка), неначе Златоуст. Не то що бабів, а й черствий чоловічий рід сльозою доброти і каяття проймає (М. Стельмах).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) ((аж) до кісто́к) кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали (донбасівці). Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей (кісток), і ми (розвідники) тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт (Роман), умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).