ПРОДАВАТИ

продава́ти ви́трішки, зневажл. Блукаючи без діла, бездумно роздивлятися на кого-, що-небудь. — А я більше не піду до їх сидіти в кутку та витрішки продавати,— сказала писарша (І. Нечуй-Левицький); — Ти чого сюди прийшов? Витрішки продавати? (В. Большак).

продава́ти зу́би, зневажл. Сміятися, реготати (перев. без причини). Між людьми чесними зубів не продавай (Укр.. присл..); Але одного дня таки не витримав: він сказав їй, що взяв її не на те, щоб вона продавала зуби та реготалась з парубками (М. Коцюбинський); — Ой! — зареготала вона (дівчина). — А чого так? — Щоб менше зуби продавала… (В. Винниченко); — О, гляньте! Це наш мельник вийшов на гатку та продає зуби! (М. Стельмах).

продава́ти / прода́ти ду́шу кому. Втрачати свою гідність, даючи згоду служити комусь; зраджувати. — Мені злодій давав півсотні карбованців, щоб я нікому не казав, а я йому: і за сто не продам душі своєї! (М. Рильський); Для науки я і до чорта пішов би, як один німецький учений, тільки так, щоб душі не продати (М. Стельмах); І напевне ж таки, не зачеплять вони (гасла й заклики “Пияцтву — бій”) і тих, хто вже продав свою душу зеленому змієві (З журналу). продава́ти ду́шу дия́волу. Диваки, вбивають себе над рукописом, фарбами, продають душу дияволу за какофонію звуків.., пнуться до безсмертя.., а воно, безсмертя, поруч (В. Дрозд).