Фразеологічний словник української мови
ПРОВОРНИЙ

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т. ін.). Здатний влучно, дошкульно, різко, дотепно і т. ін. висловлюватися. Замолоду була (Мар’я) красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний); Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко); Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко); А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона .. скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди..); Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою, .. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник); (Іван:) Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко); Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко); (Василь:) Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький); І змалку

прово́рний (шви́дкий) на язи́к. Говіркий, балакучий. Хай же друга невістка, що була тільки на язик проворна, кида їх разом з своєю коровою (Грицько Григоренко); І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка (З журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОВОРНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОВОРНИЙ