ПРОВОДИТИ

проводжа́ти (прово́дити) / провести́ в оста́нню путь (доро́гу) кого. Ховати кого-небудь. Вранці небіжчика перенесли на козацький байдак, і вся флотилія вирушила до Кінбурна, проводжаючи бойового отамана в останню путь (П. Дорошко); Спершу везли Тарасову домовину чоловіки, однак за давнім звичаєм неодруженого чоловіка повинні проводити в останню дорогу дівчата (З газети).

проводи́ти / прове́сти в життя́ що. Здійснювати, втілювати на практиці що-небудь. Директори пробували проводити в життя нові реформи (З газети); (Огнєв:) Чекаю на запитання. (Горлов:) А чого чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (О. Корнійчук).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

прово́дити / прове́сти межу́ між ким—чим. Відокремлювати, розглядати як не рівноцінне, не рівнозначне за сутністю, значенням і т. ін. Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим; що не тільки жиють, а на життя мають таке саме право рослини і навіть камінь… (М. Коцюбинський).

прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) кого. Довго, не відриваючись, дивитися на кого-небудь, услід комусь. Горпина стоїть на хатньому порозі біла, як хустка, і проводить того москаля очима (Марко Вовчок); Учнів молодших класів Мартин Іванович проводить поглядом до самої роздягальні (О. Копиленко).

прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль. Порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища. (Майстер:) Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка).