ПРОБРАТИ

(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. 1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний). моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. від чогось.

дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).

дрож пробира́є (пройма́є, пробива́є і т. ін.) / пробра́в (пройня́в, проби́в і т. ін.) кого. Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін. За кождим (кожним) шелестом дрож його (Спориша) пробирає (І. Франко); Дрож пробив Андрійка. “Заремба не в городі, значить, він може бути і тут! — А якщо він тут, то, певно, задумує щось погане…” (Юліан Опільський). дрож сі́пає. Його (Гвоздяєва) сіпає дрож. По мертвотно пополотнілому обличчю градом котиться піт (Н. Тихий).

пробира́ти / пробра́ти (аж) до кісто́к кого і без додатка. Викликати у когось відчуття сильного холоду. Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (О. Сизоненко); Міцний мороз пробирав аж до кісток (Я. Качура); Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (М. Рильський). пробира́ти до косте́й, діал. Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Мирослав Ірчан). пробра́ло до са́мих кісто́к чим, безос. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло).

пробира́ти / пробра́ти (аж) до сліз кого і без додатка. Справляти велике враження на когось; розчулювати. Приспів пробирає аж до сліз (П. Тичина).

пробира́ти / пробра́ти до печі́нок кого і без додатка. Сильно впливати, діяти на кого-небудь. Добрий тютюнець — до печінок пробирає… (Ю. Збанацький).

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) ((аж) до кісто́к) кого і без додатка. Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т. ін. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар); Вогню не розпалювали (донбасівці). Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський); Ранній холод пройняв аж до костей (кісток), і ми (розвідники) тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан). хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт (Роман), умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).