Фразеологічний словник української мови
ПРІРВА

леті́ти / полеті́ти у прі́рву. Зазнавати повного краху, невдачі; рушитися. (Терлецький:) Ні, Ірино! Не можу я, щоб всі мої надії, Майбутнє наше через цей обрубок Дірявої якоїсь каменюки Летіли в прірву (Л. Дмитерко).

на краю́ прі́рви. Під загрозою загибелі, краху. Він, хоч і сильна людина, але злою іронією долі його викинуто з життя, і він раптом опинився на краю прірви (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

штовха́ти в прі́рву (в безо́дню) кого. Діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або до загибелі. (Марія Романівна:) Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву… (Л. Дмитерко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРІРВА


матиме такий вигляд: Що таке ПРІРВА